Курсовая работа: Аналіз використання основних фондів підприємства

Обсяг роботи: 46 стор., 7 таблиць, 27 літературних джерел

На пояснювальну записку до курсової роботи на тему „Аналіз використання основних виробничих фондів”

Мета роботи – вивчення основних фондів виробництва, їх економія, а також виявлення резервів та залучення їх до виробництва.

У першому розділі розглянуто теоретичний матеріал, а саме: забезпеченість підприємства основними фондами, їх технічний рівень і стан, ефективність використання основних фондів, використання обладнання та виробничих потужностей.

У другому розділі розглянуто та розраховано методику аналізу динаміки фондовіддачі на прикладі підприємства ЗАТ „Промстройсервіс”.

Возможно вы искали - Реферат: Предмет экономики труда. Становление и развитие науки о труде

У третьому розділі розкрито резерви підвищення ефективності використання основних виробничих фондів.

основні фонди, показники фондовіддачі, показники фондоозброєності, коефіцієнти оновлення та вибуття, фондомісткість, виробнича потужність

Зміст

Вступ

1. Аналіз використання основних виробничихфондів

1.1 Аналіз забезпеченості підприємства основними фондами, їх технічного рівня і стану

Похожий материал - Курсовая работа: Новая столыпинская политика на Дальнем Востоке России: надежды и реалии

1.2 Аналіз ефективності використання основнихфондів

1.3 Аналіз використання обладнання та виробничих потужностей

2. Аналіз використання основних фондів на ЗАТ „Промстройсервіс”

2.1 Аналіз динаміки фондовіддачі

2.2 Аналіз технічного рівня розвитку підприємства

Очень интересно - Курсовая работа: Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ВАТ "Костопільський ЗТП"

2.3 Аналіз ефективності використання основних фондів

2.4 Аналіз використання обладнання і виробничої потужності підприємства

3. Резерви підвищення ефективності використання основних фондів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Вам будет интересно - Дипломная работа: Функционирование рынка ценных бумаг в условиях нестабильной экономики России

Термін «аналіз» кожен студент вищого навчального закладу, незалежно від спеціальності, чув практично па кожному занятті. Навіть учні середньої школи у старших класах використовують його досить часто. Однак слід зауважити, що не слово можна розуміти по-різному і вживати у багатьох значеннях та з різними відтінками.

Як і більшість основоположних наукових термінів, термін «аналіз» запозичений з грецької мови. Грецьке «analysis» у перекладі означає «розподіляю», «відділяю». Тобто, у вузькому розумінні «аналіз» означає розподіл чогось слиною на складові. Саме в такому значенні цей термін використовується цілим рядом наук, починаючи з природничих. Ще зі школи кожному відомо, що зрозуміти, пізнати явища природи чи походження певних предметів неможливо без їхнього умовного чи прямого поділу па складові. Вивчення окремих складових дає в результаті комплексне уявлення про ціле. Адже саме поділ дозволяє «зазирнути» всередину предмета, явища чи процесу.

Отже, аналіз с загальнонауковим методом дослідження та пізнання предметів, явищ і процесів. Оточуючу пас об'єктивну реальність можна пізнати тільки завдяки «розподілу» па складові. Однак задля отримання певного уявлення про об'єкти дослідження та їх осмислення одного тільки аналізу замало. Необхідне поєднання результатів вивчення, на основі чого виявляються взаємозв'язки та взаємозалежність між окремими частинами предмета. Тобто, як загальнонауковий метод пізнання аналіз використовується завжди разом із синтезом. Оскільки під аналіз підпадає все, що нас оточує, і навіть те, що ми лише подумки уявляємо, то в загальнонауковому та практичному розумінні аналіз можна поділити набагато видів залежно від об'єктів: хімічний, фізичний, біологічний, математичний, економічний і т. д.

Потреба аналізувати виникла у людини разом із потребою осмислено діяти та оцінювати свої дії. Розвиток людської діяльності призвів до розвитку аналітичних здібностей людини та до поділу аналізу залежно від сфер діяльності. У результаті сьогодні можна констатувати факт, що без аналізу неможлива осмислена діяльність людини.

Історія розвитку науки доводить, що нові галузі знань виділяються в самостійні науки тоді, коли визначене коло питань практичної діяльності набуває важливого самостійного значення і потребує поглибленої наукової розробки. Це прямо стосується і економічної науки, яка досліджує та відображає економічну діяльність людини. Розвиток продуктивних сил суспільства та виробничих відносин, невпинне збільшення обсягів виробництва та розширення обміну призводять до виділення в економічній науці окремої галузі — економічного аналізу.

Похожий материал - Дипломная работа: Анализ работы акционерного общества

Сьогодні можна розрізняти макроекономічний або загальнотеоретичний економічний аналіз, і мікроекономічний, або конкретно-економічний аналіз. Макроекономічний аналіз вивчає економічні явища і процеси на рівні міжнаціональному, національному, міжгалузевому та галузевому, тобто на макрорівнях. Початок його розвитку припадає на XIX століття, хоча деякі його елементи можна прослідкувати навіть у працях економістів XVI11 століття.

Мікроекономічний аналіз (або аналіз господарської діяльності) застосовується для вивчення економіки окремих підприємств. Як окрема галузь знань він виділився лише в XX столітті завдяки двом обставинам: новим потребам практики та результатам розвитку загальноекономічної науки. XX століття знаменується небаченими темпами розвитку продуктивних сил суспільства. Разом із ними вдосконалюються і виробничі відносини. Загальні масштаби виробництва набагато перевищують можливості природної людської уяви. У зв'язку з ним інтуїтивні рішення, засновані в кращому вішалку на приблизному розрахунку, більше не задовольняли управлінських потреб. Виникла необхідність в оптимальних рішеннях, прийнятих на основі комплексного аналізу складних економічних процесів.

Крім того, будь-яка наука у результаті свого розвитку поділяється на галузі. Такий поділ здійснюється з двох причин: накопичення широкого обсягу знань та необхідності задоволення нових потреб практики на основі розширення наукового апарату. Саме в XX столітті з'являється необхідність прогнозувати та планувати діяльність підприємств. Існуючі галузі економічної науки вже не могли забезпечувати задоволення нових потреб практики. З'являється нова галузь знань, покликана створити наукове підґрунтя вирішення нових питань економічної діяльності.

У подальшому викладі під терміном «економічний аналіз» буде розумітися в основному мікроекономічний аналіз.

К-во Просмотров: 92