Курсовая работа: Комахи-шкідники плодово-ягідних культур

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ШКІДНИКИ ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ

1.1 Попелиці – шкідники плодових дерев

1.2 Щитовки та псевдощитовки

1.3 Плодові довгоносики

Возможно вы искали - Реферат: Роль конкуренции в экосистемах

1.4 Короїди

1.5 Метелики – шкідники плодових дерев

1.6 Пильщики

РОЗДІЛ ІІ. ШКІДНИКИ ЯГІДНИХ КУЛЬТУР

2.1 Шкідники смородини та аґрусу

Похожий материал - Реферат: Растения-хищники

2.2 Шкідники малини

2.3 Шкідники суниць та полуниць

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ


ВСТУП

Очень интересно - Реферат: Основы процесса клонирования

Культурні рослини пошкоджують багато видів шкідливих комах. Кожна сільськогосподарська культура має власних шкідників видовий склад яких може дещо змінюватись в різних географічних зонах країни. Близько 150 видів найбільш небезпечних шкідників та збудників хвороб є частими супутниками наших садів. Серед шкідників є види, що широко розповсюджені (яблунева плодожерка) та види з обмеженим поширенням.

Масштаби шкоди, якої завдають комахи є вражаючими. За деякими даними шкідники і хвороби сільськогосподарських культур знищують 20 % світового урожаю. Шкода, якої завдають комахи-шкідники садовим культурам досягає 40% втрат врожаю.

Кожен шкідник має певні власні біологічні особливості і завдає специфічної шкоди. Шкідливі комахи пошкоджують різні органи рослин: одні види пошкоджують корені інші – листі; є комахи, які пошкоджують тільки генеративні органи – пуп’янки, квіти, плоди. Відшукати шкідника, якщо не знати його поведінки, непросто. Більшість із них є дрібними або ведуть дуже потаємний спосіб життя, завдяки тому що мають маскувальне забарвлення.

Тому метою нашої роботи ми обрали вивчення комах-шкідників садових культур та методи боротьби з ними.

Задачі:

Вам будет интересно - Контрольная работа: Основы концепций современного естествознания

1. Ознайомитися з найпоширенішими видами комах-шкідників плодових дерев, особливостями їх біології та поведінки, характером пошкоджень, які ними завдаються.

РОЗДІЛ І . ШКІДНИКИ ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ

1.1 Попелиці – шкідники плодових дерев

Попелиці - комахи з неповним перетворенням, у них відсутня фаза лялечки. Зимує попелиця у фазі яєчок, відкладених крилатими попелицями восени групами на кору молодих гілок біля бруньок, а також у тріщини кори на штамбах, стовбурах і вітках. Яєчка попелиць чорного кольору. Вони добре помітні на корі пагонів.

Рано навесні, під час розпускання бруньок, з яєць виходять дуже дрібні зелені личинки, що зовні схожі на дорослих попелиць. У пошуках їжі личинки заповзають у листки рослин, які розвиваються, і ушкоджують їх. Ростуть личинки швидко і незабаром перетворюються в самок, що без запліднення народжують личинки, даючи нові колонії безкрилих попелиць. Попелиця живе 15 днів і, розмножуючи протягом літа, може дати 8-10 поколінь.

Крилаті самки з'являються на початку літа, приблизно в червні. Вони розлітаються по саду, заражаючи личинками рослини. Розвитку попелиць особливо сприяє суша і жарке літо, а холод і дощ комахи переносять погано.

В пошкоджених попелицями рослин порушується дихання через листкову поверхню, затримується ріст, рослина вибивається із сезонного ритму розвитку. У неї не встигають до заморозків визрівати рослинні тканини, що різко знижує зимостійкість.

Похожий материал - Реферат: Метамерия или сегментация в живой природе

Зелена яблунева попелиця (Aphis pomi Deg) - небезпечний шкідник, який вражає яблуню, грушу, горобину й інші плодові дерева. Попелиці поселяються колоніями на молодих пагонах і листках, вони вражають рослини з провесни і до пізньої осені, хоботом проколюють шкірочку листків, пагонів і навіть плодів і висмоктують з них соки. Ушкоджені листки скручуються, деформуються і відмирають, а пагони викривляються, перестають рости, визрівання деревини затримується, рослини в зимовий період підмерзають.

1.2 Щитовки та псевдощитовки

На корі стовбура і віток іноді зустрічаються нерухомо сидячі невеликі комахи, покриті щільними восковидними щитками. Це щитовки і псевдощитовки. На перший погляд вони навіть не схожі на комах, а скоріше нагадують нарости на корі. Самки щитівок мають плоске тіло овальної або подовженої форми, позбавлені крил і ніг. Довжина тіла від 0,5 до 9 мм. У більшості видів очі відсутні. Самці щитовок і псевдощитовок безкрилі або ж з одною парою крил. Майже все життя щитівки знаходяться під прикриттям щільного воскоподібного щитка.

Володіючи здатністю швидко розмножуватися, щитівки і псевдощитовки досить часто суцільно покривають кору віток і стовбурів дерев і чагарників. Висмоктуючи соки з рослин, вони викликають передчасне опадання лисктів, потворність погонів, а при сильному зараженні усихання віток і загибель дерев. Личинки старших віків і самки щитівок, а також самки псевдощитовок ведуть нерухомий спосіб життя: присмоктавши до кори, вони втрачають здатність пересуватися.

Яблунева комовидна щитовка (Lepidosaphes ulmi L.) пошкоджує яблуню, грушу, сливу, абрикос, липу, тополю, дуб, ясен, терн, бузок, вербу, глід, кизильник і багато інших порід. Поширена повсюдно. Одержала назву в зв'язку з тим, що щитки її самок витягнуті і досить часто вигнуті на зразок коми. Щиток самки довжиною 2-4 мм, коричнюватий.. Самці щитівки на яблунях зустрічаються рідко, тому розмножується цей вид частіше без запліднення. Розвивається в одному поколінні.

К-во Просмотров: 113